- віддаляти
- = віддалювати, віддалити
(переміщати на певну віддаль від кого / чого-н.), відстороняти, відсторонювати, відсторонити; відпихати, відіпхнути (пхаючи); розводити, розвести (одне від одного)
Словник синонімів української мови. 2014.
Словник синонімів української мови. 2014.
віддаляти — я/ю, я/єш, відда/лювати, юю, юєш, недок., віддали/ти, лю/, ли/ш, док., перех. 1) Переміщати, відстороняти на певну віддаль від кого , чого небудь. 2) Відтягати виконання й здійснення чого небудь на пізніший строк. || перен. Усувати. 3) перен.… … Український тлумачний словник
віддаляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
відштовхувати — відштовхнути 1) (штовхаючи, різким рухом віддаляти кого / що н.), відпихати, відіпхнути, відкидати, відкинути, відтручувати, відтрутити, відсторонювати, відсторонити 2) (неґативним ставленням до кого н. віддаляти від себе), віддаляти, віддалити,… … Словник синонімів української мови
відбивати — а/ю, а/єш, недок., відби/ти, відіб ю/, відіб є/ш; мин. ч. відби/в, би/ла, би/ло; наказ. сп. відби/й; док., перех. 1) Ударами відокремлювати частину від цілого. || Ударами відокремлювати що небудь прикріплене, прибите; відкривати. || чим, безос.… … Український тлумачний словник
відволікати — а/ю, а/єш, недок., відволокти/, очу/, оче/ш і відволікти/, ічу/, іче/ш; мин. ч. відволі/к, локла/, локло/; док., перех. 1) Волочучи кого , що небудь, віддаляти від певного місця. 2) перен. Відвертати, відривати когось або щось від кого , чого… … Український тлумачний словник
віддалити — див. віддаляти … Український тлумачний словник
віддалювати — див. віддаляти … Український тлумачний словник
віддаляння — я, с. Дія за знач. віддаляти, віддалятися … Український тлумачний словник
відлякувати — ую, уєш, недок., перех. і без додатка. Лякаючи когось чим небудь, відганяти; відстрашувати. || Змушувати когось відмовитися від дій, що викликають занепокоєння, вселяють страх, тривогу тощо. || Відштовхувати, віддаляти (про які небудь риси,… … Український тлумачний словник
відпихати — а/ю, а/єш, недок., відіпхну/ти і рідко відпихну/ти, ну/, не/ш, док., перех. 1) Пхаючи когось або щось, відсувати, відстороняти від кого , чого небудь. 2) перен., розм. Відштовхувати, віддаляти когось від себе байдужістю або поганим ставленням,… … Український тлумачний словник